Цей кадр нагадує мені атмосферу французького кіно, де головна героїня, обов’язково тендітна, витончена натура з легкої недбалістю в одязі приковує погляд на протязі всього фільму. І зовсім не важливо про що сюжет – головне стежити за її рухами, вгадуючи настрій, співпереживаючи і трохи приміряючи образ на себе …
Ідея того, що рiзнi жiнки в однаковому вбраннi будуть виглядати інакше, супроводжує всім і кожному з моїх виробів. Одне зі складових “шляху до себе” – це я і мої сукні. Пошук тієї ідеальної форми, яка стане універсальною та різноманітною. Так сукнею, що замiнила жiнкам джинси стала сукня Tilda.
А в цьому сезоні ми розширили рамки і дозволили ситуативним моделям бути. З’явилися ті, що я називаю, сукні для випадку. Але що дивно, навіть вони продовжують нести в собі ідею універсальності, багатогранності, адаптивності.
На Євгенія Драбкіна плаття Palermo розкрилося ноткою французького шарму. Нестандартне драпірування складок на куліске, маленький каблук Ваших черевичок, і … – voilà!